Зупинити розповсюдження амброзії в місті
Амброзія полинолиста – рослина-вселенець з Північної Америки, яка стрімко розширює свій ареал. В Україні її вторгнення почалося в 1920-1930-ті роки.
На території Чернігівщини амброзія полинолиста зростає повсюдно – на узбіччях доріг, вздовж канав, на міських газонах, берегах річок, у тріщинах бетонних плит, поблизу будинків, шкіл та дитячих садків.
Головна складова інвазійного успіху цього чужинного виду – здатність до утворення величезної кількості насіння. Добре розвинені рослини продукують 30 000 – 40 000 насінин, а окремі екземпляри до 100 000. Особливо ускладнює боротьбу те, що насіння зберігається протягом 5 років у ґрунті.
Масово розвиваючись у всіх наземних типах екосистем амброзія змінює їхню структуру. Рослина-вселенець використовує ресурси довкілля значно ефективніше, ніж місцеві рослини. Це призводить до надмірного висушення ґрунту та суттєвого збіднення його на поживні речовини. Якщо амброзію не скошувати, вона затіняє аборигенні рослини, позбавляючи їх здатності отримувати органічні сполуки. Все це веде до повної перебудови міських рослинних угруповань, що суттєво погіршує візуальний вигляд міста та його екологічні параметри: підвищення температури ґрунту та приземного шару повітря, ерозія гумусоносного шару субстрату.
Проте, амброзія полинолиста має й значно серйозніший ефект на життя чернігівців.
У період з середини липня аж до перших заморозків продовжується цвітіння амброзії. У цей час рослина стає потужним стресовим фактором для жителів міста, чисельність людей, які страждають на алергічні полінози сильно зростає. Алергію викликають білки, які містяться в пилку амброзії. Коли пилок амброзії потрапляє на слизові оболонки носа та бронхів, то ці антигени провокують імунну реакцію, яка призводить до сльозотечі, підвищення температури тіла, можливе різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Амброзійний поліноз часто супроводжується стомлюваністю, підвищеною дратівливістю, зниженням апетиту, депресією, нападами мігрені.
Саме тому, боротьба з амброзією полинолистою має стати систематичним пріоритетним заходом міської влади, адже вона суттєво впливає на рослинний покрив міста, мікрокліматичні параметри та здоров’я громадян.
Для обмеження поширення амброзії полинолистої необхідно вжити наступних заходів:
- Розробка довготривалої стратегії боротьби з рослиною-вселенцем із максимальним залученням фахівців-ботаніків та спеціалістів з біологічних інвазій;
- Виявлення та облік основних осередків зростання амброзії на території міста;
- Проводити дворазове щосезонне скошування заростей амброзій у період до цвітіння та за місяць після цього;
- Забезпечити механічне знищення амброзії шляхом виривання рослини з коренем довкола адміністративних будівель, дитячих садків, шкіл та на території рекреаційних зон;
- Здійснити заходи з рекультивації (відновлення) рослинного покриву ділянок зі знищеним та пошкодженим рослинним покривом – вздовж будівництва нових автошляхів, на пустирях, ділянках з переміщеними грунтами, тощо.
На території Чернігівщини амброзія полинолиста зростає повсюдно – на узбіччях доріг, вздовж канав, на міських газонах, берегах річок, у тріщинах бетонних плит, поблизу будинків, шкіл та дитячих садків.
Головна складова інвазійного успіху цього чужинного виду – здатність до утворення величезної кількості насіння. Добре розвинені рослини продукують 30 000 – 40 000 насінин, а окремі екземпляри до 100 000. Особливо ускладнює боротьбу те, що насіння зберігається протягом 5 років у ґрунті.
Масово розвиваючись у всіх наземних типах екосистем амброзія змінює їхню структуру. Рослина-вселенець використовує ресурси довкілля значно ефективніше, ніж місцеві рослини. Це призводить до надмірного висушення ґрунту та суттєвого збіднення його на поживні речовини. Якщо амброзію не скошувати, вона затіняє аборигенні рослини, позбавляючи їх здатності отримувати органічні сполуки. Все це веде до повної перебудови міських рослинних угруповань, що суттєво погіршує візуальний вигляд міста та його екологічні параметри: підвищення температури ґрунту та приземного шару повітря, ерозія гумусоносного шару субстрату.
Проте, амброзія полинолиста має й значно серйозніший ефект на життя чернігівців.
У період з середини липня аж до перших заморозків продовжується цвітіння амброзії. У цей час рослина стає потужним стресовим фактором для жителів міста, чисельність людей, які страждають на алергічні полінози сильно зростає. Алергію викликають білки, які містяться в пилку амброзії. Коли пилок амброзії потрапляє на слизові оболонки носа та бронхів, то ці антигени провокують імунну реакцію, яка призводить до сльозотечі, підвищення температури тіла, можливе різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Амброзійний поліноз часто супроводжується стомлюваністю, підвищеною дратівливістю, зниженням апетиту, депресією, нападами мігрені.
Саме тому, боротьба з амброзією полинолистою має стати систематичним пріоритетним заходом міської влади, адже вона суттєво впливає на рослинний покрив міста, мікрокліматичні параметри та здоров’я громадян.
Для обмеження поширення амброзії полинолистої необхідно вжити наступних заходів:
- Розробка довготривалої стратегії боротьби з рослиною-вселенцем із максимальним залученням фахівців-ботаніків та спеціалістів з біологічних інвазій;
- Виявлення та облік основних осередків зростання амброзії на території міста;
- Проводити дворазове щосезонне скошування заростей амброзій у період до цвітіння та за місяць після цього;
- Забезпечити механічне знищення амброзії шляхом виривання рослини з коренем довкола адміністративних будівель, дитячих садків, шкіл та на території рекреаційних зон;
- Здійснити заходи з рекультивації (відновлення) рослинного покриву ділянок зі знищеним та пошкодженим рослинним покривом – вздовж будівництва нових автошляхів, на пустирях, ділянках з переміщеними грунтами, тощо.
Категорія
екологія