Сучасний тролейбус - майбутнє Чернігова
Мер називає тролейбус ярмом, яке затягує нас у минуле, і навздогін хоче змінити умови закупівлі електротранспорту за вже виділені під придбання тролейбусів кредитні кошти Європейського інвестбанку. Цей кредит – унікальна можливість одноразово оновити парк ЧТУ до того стану, щоб сервіс рівня 11-го маршруту став доступним на більшості тролейбусних маршрутів Чернігова. Але нам вперто пропонують електробус.
Поряд з цим:
1) у квітні 2013 року тролейбусна мережа була відкрита у Ер-Ріяді – розвинутій надсучасній столиці Саудівської Аравії.
2) у 2005 році швидкісна тролейбусна система відкрита з нуля у Римі.
3) у 2008 році тролейбус знову з’явився у Філадельфії (штат Пенсильванія, США), мережа обслуговується новими низькопідлоговими тролейбусами.
4) тролейбус повернувся на вулиці Праги у 2018 році після 45 років відсутності.
5) одна з найбільших тролейбусних мереж США і Західної півкулі була відкрита у Сан-Франциско в умовах надскладного рельєфу ще у 1935 році і з того часу постійно розвивається.
6) у 2017 році за сприяння мера Б. Філатова у Дніпрі відкритий тролейбусний маршрут до лівобережного житлового масиву «Сонячний», більшу частину якого тролейбуси долають за допомогою автономного ходу. Такий тролейбус обладнаний літій-іонною батарею з опцію тривалого автономного ходу аж до 60 км. При цьому зарядка батареї здійснюється безпосередньо від контактної мережі.
Такий же маршрут у квітні 2018 року з'явився у Чернівцях, у березні 2018 два маршрути тролейбусів з ділянками автономного ходу відкриті у Рівному. Тролейбусний парк останнього налічує вже 6 таких тролейбусів, у червні міською владою підписаний договір на поставку ще 7 машин.
На противагу цьому:
1) досвіду успішної системної експлуатації електробусів в українських містах немає.
Єдиний в Україні працюючий електробус Електрон Е191 з 2016 року працює у Львові в одному графіку з тролейбусами. Ціна покупки наприкінці 2015 року становила майже 9 млн. грн., що більш ніж вдвічі дорожче від ціни тролейбусів українських виробників. Намірів розширення парку електробусів міське електротранспортне підприємство зараз не має, єдиний екземпляр є своєрідною промоцією продукції заводу. При цьому з самого початку нікому у Львові не спадало на думку замінити електробусом тролейбус чи трамвай.
2) аргументом мера проти тролейбуса є похідні витрати на обслуговування мереж та тягових підстанцій.
Слід розуміти, що у Чернігові наявна готова тролейбусна інфраструктура. Протягом 2017-2018 рр. фахівцями ЧТУ проведено значний обсяг робіт із заміни контактного дроту, арматури, спеціальних частин мережі та модернізації тягових підстанцій. Втім, навіть якщо теоретично знехтувати цими роботами – за суму різниці вартості вже між чотирма електробусами та чотирма тролейбусами місто могло би оновити всі 100 км контактної мережі тролейбуса, а за суму в різниці вартості ще шести машин – модернізувати всі тягові підстанції тролейбуса.
3) у разі придбання електробусів місто зіткнеться з потребою створення абсолютно нової інфраструктури для їх обслуговування (депо, станції живлення, обслуговуючий персонал). Під час експлуатації цих машин виникнуть питання: витрат часу на зарядку батарей, витрати на опалення салону в зимовий період дизпаливом (до питання екологічності транспорту), амортизація батарей та їх підсумкова утилізація, з часом – дороговартісна заміна батарей.
Отож, який з цих двох видів транспорту «посадить Чернігів на голку непотрібної залежності»?
Очевидно, що вимогою часу є оновлення міського транспорту – придбання сучасних тролейбусів з можливістю автономного ходу, а також вхід на ринок перевезень приватних та муніципальних автобусів великої місткості замість того, що у нас називається маршрутками. При цьому електробус – у разі підтвердження своєї спроможності існування в містах України – має приходити на заміну автобусу і аж ніяк не конкурувати з тролейбусом.
Тому кожен з нас може відповісти на питання: тролейбус – застарілий вид транспорту чи все ж перевірений часом транспорт майбутнього?
На фото: тролейбус на ділянці автономного ходу у м. Гродно (Білорусь)
Поряд з цим:
1) у квітні 2013 року тролейбусна мережа була відкрита у Ер-Ріяді – розвинутій надсучасній столиці Саудівської Аравії.
2) у 2005 році швидкісна тролейбусна система відкрита з нуля у Римі.
3) у 2008 році тролейбус знову з’явився у Філадельфії (штат Пенсильванія, США), мережа обслуговується новими низькопідлоговими тролейбусами.
4) тролейбус повернувся на вулиці Праги у 2018 році після 45 років відсутності.
5) одна з найбільших тролейбусних мереж США і Західної півкулі була відкрита у Сан-Франциско в умовах надскладного рельєфу ще у 1935 році і з того часу постійно розвивається.
6) у 2017 році за сприяння мера Б. Філатова у Дніпрі відкритий тролейбусний маршрут до лівобережного житлового масиву «Сонячний», більшу частину якого тролейбуси долають за допомогою автономного ходу. Такий тролейбус обладнаний літій-іонною батарею з опцію тривалого автономного ходу аж до 60 км. При цьому зарядка батареї здійснюється безпосередньо від контактної мережі.
Такий же маршрут у квітні 2018 року з'явився у Чернівцях, у березні 2018 два маршрути тролейбусів з ділянками автономного ходу відкриті у Рівному. Тролейбусний парк останнього налічує вже 6 таких тролейбусів, у червні міською владою підписаний договір на поставку ще 7 машин.
На противагу цьому:
1) досвіду успішної системної експлуатації електробусів в українських містах немає.
Єдиний в Україні працюючий електробус Електрон Е191 з 2016 року працює у Львові в одному графіку з тролейбусами. Ціна покупки наприкінці 2015 року становила майже 9 млн. грн., що більш ніж вдвічі дорожче від ціни тролейбусів українських виробників. Намірів розширення парку електробусів міське електротранспортне підприємство зараз не має, єдиний екземпляр є своєрідною промоцією продукції заводу. При цьому з самого початку нікому у Львові не спадало на думку замінити електробусом тролейбус чи трамвай.
2) аргументом мера проти тролейбуса є похідні витрати на обслуговування мереж та тягових підстанцій.
Слід розуміти, що у Чернігові наявна готова тролейбусна інфраструктура. Протягом 2017-2018 рр. фахівцями ЧТУ проведено значний обсяг робіт із заміни контактного дроту, арматури, спеціальних частин мережі та модернізації тягових підстанцій. Втім, навіть якщо теоретично знехтувати цими роботами – за суму різниці вартості вже між чотирма електробусами та чотирма тролейбусами місто могло би оновити всі 100 км контактної мережі тролейбуса, а за суму в різниці вартості ще шести машин – модернізувати всі тягові підстанції тролейбуса.
3) у разі придбання електробусів місто зіткнеться з потребою створення абсолютно нової інфраструктури для їх обслуговування (депо, станції живлення, обслуговуючий персонал). Під час експлуатації цих машин виникнуть питання: витрат часу на зарядку батарей, витрати на опалення салону в зимовий період дизпаливом (до питання екологічності транспорту), амортизація батарей та їх підсумкова утилізація, з часом – дороговартісна заміна батарей.
Отож, який з цих двох видів транспорту «посадить Чернігів на голку непотрібної залежності»?
Очевидно, що вимогою часу є оновлення міського транспорту – придбання сучасних тролейбусів з можливістю автономного ходу, а також вхід на ринок перевезень приватних та муніципальних автобусів великої місткості замість того, що у нас називається маршрутками. При цьому електробус – у разі підтвердження своєї спроможності існування в містах України – має приходити на заміну автобусу і аж ніяк не конкурувати з тролейбусом.
Тому кожен з нас може відповісти на питання: тролейбус – застарілий вид транспорту чи все ж перевірений часом транспорт майбутнього?
На фото: тролейбус на ділянці автономного ходу у м. Гродно (Білорусь)
Категорія
транспорт та дороги